Дисплазія тазостегнових суглобів у собак

Однією з досить поширених недуг опорно-рухового апарата в собак є дисплазія тазостегнового суглоба. Він розвивається неправильно, тож стає нестабільним, поступово руйнується, що провокує остеоартроз. Не дайте проблемі погіршити якість життя вашого улюбленця: дізнайтеся як її усунути, прочитавши цю статтю Animal Clinic.

Чому розвивається недуга?

Дисплазія у собак є спадковим явищем. До її розвитку схильні представники великих і гігантських порід, наприклад, лабрадори, німецькі вівчарки, ротвейлери, сенбернари. Ймовірність виникнення негараздів підвищують ці чинники:

• Інтенсивне зростання цуценяти.
• Незбалансоване харчування, перегодовування, нестача чи надлишок кальцію у раціоні.
• Зайві кілограми.
• Надмірні фізичні навантаження у ранньому віці.
• Травми суглобів.

Тобто генетичний фактор може бути посилений неправильним піклуванням про чотирилапого друга. Якщо запобігти хворобі не вдалося, важливо вчасно помітити зміни, які можуть про неї сигналізувати.

Різновиди й симптоми дисплазії

Тип цієї проблеми суглобів у собак може бути однобічним, тобто уражено лише один суглоб, а також двобічним — коли в обох тазостегнових суглобах спостерігаються патологічні зміни.

Існують різні ступені тяжкості патології. Легкий виражається нестабільністю суглоба, але яскраві клінічні ознаки відсутні. Помірний вирізняється змінами у структурі кульшового суглоба і кульганням. За важкої форми яскраво виражене викривлення суглобних поверхонь, рухи тварини обмежені і супроводжуються сильним болем.

Перші ознаки захворювання інколи видно вже на першому році життя собаки, проте вони можуть з’явитися і в дорослому віці. Про розвиток недуги свідчитимуть такі симптоми:

1. Кульгавість у собак після фізичних навантажень.
2. Важкість підйому по сходах.
3. Скутість рухів після сну.
4. Байдужість до улюблених активностей.
5. Хитання задньою частиною тіла під час ходіння.
6. Так звана кроляча хода — відштовхування обидвома задніми лапами одночасно.
7. Скавчання під час дотиків до ураженої області.

Коли захворювання прогресує, ці прикрі прояви стають постійними, прирікаючи тварину на перманентний дискомфорт і біль. Зважайте на зміни у стані і поведінці вихованця, не лишайте його наодинці з проблемою.

Діагностика та лікування дисплазії кульшових суглобів у собак

Підтвердити діагноз може лише кваліфікований ветеринар-ортопед. Для цього знадобиться проведення клінічного огляду, оцінка рухливості тазостегнових суглобів та обов’язкова рентгенографія цієї області.

Метод лікування призначається відповідно до віку пацієнта та ступеня тяжкості захворювання. Якщо недуга лише почала розвиватися, застосовують консервативну терапію:

• Лікувальні фізичні вправи та фізіотерапія.
• Контроль маси тіла.
• Обмеження навантаження.
• Протизапальні та знеболювальні препарати, хондропротектори.

Такий підхід не викорінює проблему, проте суттєво поліпшує якість життя тварини. Найефективнішим рішенням в лікуванні дисплазії є проведення оперативного втручання по корекції та видалення стегнової кістки.

Невідкладне звернення по ветеринарну допомогу та призначене професіоналом ефективне лікування дають можливість повернути собаці минулу активність і радощі від неї.