Гіперпаратиреоз у собак та котів

Коли паращитоподібні залози починають продукувати надлишковий обсяг паратиреоїдного гормону, фосфор та кальцій у крові у собак і котів перебувають у нерегульованій концентрації, що спричиняє порушення роботи нервової системи, крихкість кісток, м’язову слабкість та втомлюваність. Ця патологія називається гіперпаратиреозом. Найчастіше вона спостерігається в собак, проте починає прогресувати і в котів, якщо проблема не була вчасно виявлена.

Які різновиди гіперпаратиреозу бувають?

Є два різновиди хвороби. Первинний гіперпаратиреоз є наслідком гіперплазії, доброякісної або злоякісної пухлини паращитоподібної залози. Серед особливостей цього виду хвороби паращитоподібної залози у тварин — стійка гіперкальціємія.

Хвороба особливо є характерною для собак середнього та поважного віку, а коти на неї страждають рідко. Вторинний гіперпаратиреоз поділяється на 2 типи:

1. Нирковий. Недугу спричинює хронічна хвороба нирок: уражені органи не здатні нормально виводити фосфор та активувати вітамін D, через що стимулюється активне вироблення гормону.
2. Аліментарний. Виникає через тривале незбалансоване харчування, а саме надлишок фосфору, дефіцит вітаміну D та кальцію. Досить часто нездужають молоді тварини, яких годують виключно м’ясом або підгодовують з власного столу.

Також гормональні хвороби у собак бувають генетичної природи, і ця патологія не є виключенням. Для визначення причини проблеми лікареві знадобиться зібрати анамнез та провести низку досліджень.

Як проявляється гіперпаратиреоз у тварин?

Симптоми зазвичай з’являються поступово, але жоден з них не варто недооцінювати та ігнорувати. Спочатку про розвиток захворювання можуть сигналізувати ці зміни у самопочутті вихованця:

• Слабкість, млявість.
• Поганий апетит та його наслідок — схуднення.
• Блювання.
• Підвищена спрага та спричинена нею часта потреба ходити до туалету.

На ураження нирок може вказувати викликане болем видавання звуків під час сечовипускання та кров у сечі. Коли гормональні хвороби у котів і собак зачіпають кісткову систему, тварина кульгає, стаються деформації кінцівок і щелеп, а також перелами через зниження щільності кісток.

Як допомогти коту чи собаці з гіперпаратиреозом?

Спочатку потрібен візит до ветеринара. Фахівець оцінить загальний стан пацієнта, здійснить перевірку на неврологічні та ортопедичні негаразди.

Знадобиться проведення аналізів крові — визначення рівня паратиреоїдного гормону, фосфору, кальцію — та сечі: дослідження щільності, виявлення кристалів солей. Також обов’язковими є апаратні дослідження: УЗД шиї для перевірки щитоподібної залози, УЗД нирок, рентгенографія та, за потреби, КТ.

За первинного різновиду захворювання основним методом лікування є хірургічне видалення ураженої паращитоподібної залози. Перед оперативним втручанням або якщо воно неможливе, проводять інфузійну терапію, дають препарати, що знижують рівень кальцію, здійснюють контроль роботи нирок.

Якщо виявлено ниркову форму вторинного гіперпаратиреозу, застосовується лікування хронічної хвороби нирок, дієта з низьким вмістом фосфору, активні форми вітаміну D, фосфатзв’язувальні препарати. Аліментарна форма недуги передбачає корекцію харчування для досягнення балансу кальцію й фосфору.

Навіть таке серйозне ендокринне порушення вдасться контролювати та повернути тварині гідну якість життя, якщо вчасно помітити погіршення самопочуття вихованця, і якщо його лікуванням займатиметься досвідчений ветеринарний ендокринолог.